Новини

Децентралізація чи колективізація? Які перспективи десятьох ОТГ і району?

Тема децентралізації цього тижня була надзвичайно актуальною. Говорили про перспективи уже наявних і створення нових спроможних громад.

Також цікавить чи не усіх бродівчан доля нашого, Бродівського району. Представники влади різних рівнів звертались за роз’ясненнями в облдержадміністрацію, спілкувалися про це на сесіях та активно дискутували у соцмережах. З’ясовувала долю Бродівського району та перспективи ОТГ і знімальна група телеканалу «Броди online».

Бродівський район. Про різні варіанти укрупнення районів Львівщини у межах адміністративно-територіальної реформи говорилося вже давно. Було декілька проектів. У проекті нового адміністративно-територіального устрою області Бродівського району немає. Його планують зробити частиною Золочівського. Ми провели опитування серед бродівчан ще влітку, проте ніхто з них не висловив бажання ліквідувати наш район. Про це говорили чи не кожної сесії і депутати Бродівської районної ради. В області чомусь не бачать перспективи у Бродівському районі, особливо мовчить про ліквідацію району голова облради, який до речі, балатувався саме від нашого округу.

Приїжджали до нас і представники з області, що займаються реформою децентралізації та формують нову карту. Запитували думку громади та пропонували свої ідеї. Присутні чітко висловили своє «за» збереження Бродівського району. Але от тільки чи почули нас гості? А бродівчани говорили голосно!

Чи не усі були  обурені відсутністю дієвих кроків на максимальне врахування інтересів громади, непрозорістю процесів, пов’язаних з «проектуванням» реформи. Минуло пів року, але за цей період не змінилося нічого. Делегація з Бродівщини вкотре прибуває до Львова, але Бродівського району як не було в перспективному плані тоді, так і, на жаль, немає зараз.

Чи не найголовніше питання реформування: які ж повноваження матимуть новостворені райони? Можливо, усе переберуть на себе спроможні громади, а району залишиться лише наглядова контролююча функція. Але в будь-якому випадку, за Конституцією, районний рівень в країні має бути.

Висновок: Пропозиція щодо створення нових районів на Львівщині наразі обговорюється та буде зазнавати змін, однак зменшення кількості районів невідворотнє. Через Броди проходять торговельні коридори та нафтопровід «Одеса-Броди». Вони мають і славне історичне минуле, адже у свій час були центром Бродівського повіту і за часів Австро-Угорщини, і Речі Посполитої. І все ж долю Бродівського району вирішуватимуть у Києві, а не у Львові, хоча від поданого Львівською ОДА перспективного плану теж дуже багато залежить.

Це був субрегіональний рівень, тобто простіше кажучи «районний». Тепер поговоримо про базовий. Новий поділ на райони почнуть впроваджувати не раніше, ніж об’єднаються усі територіальні громади. ОТГ. Це слово зараз в усіх на слуху, а питання об’єднання територіальних громад сьогодні потрапляє в трійку найактуальніших, адже від цього залежить дуже багато чинників. Це і фінансові можливості, і спроможність розвитку громад у різних сферах та багато іншого. Період добровільного об’єднання вже завершився і зараз іде процес укрупнення уже існуючих громад.

Оскільки реформа децентралізації впроваджується для людей, ми вирушили у Ясенів і поспілкувались з тими, хто живе безпосередньо на цій території. Жителі Ясенова хочуть мати власну ОТГ. Тоді не зрозуміло чому представники області не дослухаються до думки громади? Чи то реформа не для людей, а для влади? Чи там «на верху» всім так зручно і не хочуть чути народ?

Але про Ясенівську ОТГ згодом. Зараз трішки повернемось назад і пригадаємо як реформа впроваджувалась 5 років тому, на самому початку її створення. Отож, ОТГ, як територіальна одиниця утворилась у 2014-му, але активно почала впроваджуватись у 2015-му. Відтоді ця реформа децентралізації й триває. Зараз ми розглянемо 10 найперспективніших громад нашого краю і побачимо які перспективи та недопрацювання кожної з них.

Заболотцівська ОТГ. Першою, і наразі єдиною у Бродівському районі є Заболотцівська громада. Ми тут часті гості: були і влітку, і восени, і навіть взимку. Очевидно, що громада розвивається, а голову ОТГ Марію Дискант один з провідних телеканалів навіть назвав українською Ангелою Меркель. Розвивається не лише центр цієї ОТГ, а й навколишні села. До прикладу, у Висоцьку успішно функціонує кооператив «Покрова», а в Луговому – облаштовується парк і планується осучаснення народного дому.

Висновок: Заболотцівська сільська рада першою на Бродівщині об’єдналася з Ражнівською сільрадою в одну ОТГ з центром у селі Заболотці. І від того й виграла. Фінанси полилися рікою, успішний голова правильно їх скерувала і від того громада почала розвиватися. Тому в результаті Заболотці – це позитивний досвід. У перспективному плані Бродівщини є ще дві ОТГ: Бродівська та Підкамінська.

Підкамінська ОТГ. Підкамінська громада уже розпочала процес розвитку свого селища. Зокрема, проводяться круглі столи щодо бачення майбутнього Підкаменя та уже цього літа планують впроваджувати проект з «перебудування» закинутого будинку «Побуту» в сучасний хостел та музей для туристів.

Висновок: Тут все зрозуміло. Є активна громада – селище матиме майбутнє. Тим більше, якщо цей актив – молоді і талановиті люди. Зараз головне для Підкаменя – рухатись у правильному руслі і використовувати свої сильні сторони. Для цього містечка – це звісно ж туризм.

Бродівська ОТГ. Наступною розглянемо саме цю. У якому складі вона буде і які її перспективи? Перша така зустріч відбулась вже цього тижня. Організували її представники політичної партії «Українська галицька партія». Бродівську ОТГ серед інших у нашому районі вирізняє і те, що вона міська, а отже достатньо спроможна. Окрім того, вона буде найбільшою. Що стосується сіл, які увійдуть в Бродівську ОТГ, то замість сільських голів тут будуть старости.

Усе, що до того фінансувалося державою, тепер буде на рахунку громади. Освіта, культура, медицина – це ті головні галузі, які тепер змушені будуть відвойовувати своє «місце під сонцем». До прикладу, відділ освіти РДА зникне, як і всі інші відділи адміністрації. Депутати самі вирішуватимуть скільки освітніх закладів потрібно на території ОТГ і субвенція з держави буде спрямована не на школу, а на учня. Наприклад, у школі навчається тисяча учнів. Отож, держава дає субвенцію саме на тисячу школярів. Навчається 500 – то на половину менше. Тепер такий парадокс, як «школа одного учня» зникне, адже платити за таку школу потрібно буде з власної кишені.

У медицині реформа вже наближається до завершення. Тепер в медичному закладі буде дві ланки: первинна і вторинна. І кожна з них буде зацікавлена одна в одній. Керівників теж буде два: це директор, якого обирають депутати ОТГ і головний лікар – на конкурсній основі. До слова, директором може бути будь-хто – не обов’язково медик. З першого квітня цього року медицина переходить на власне фінансування. Все залежить від кількості декларацій і пацієнтів відповідно. Тобто, у виграші будуть висококваліфіковані лікарі, яких обиратимуть самі пацієнти. Фельдшери у селах не підписують декларацій, але фінансуватимуться з розрахунку того лікаря, з яким співпрацюють. Тому вже зараз первинна ланка повинна мати окрему КНП, тобто відділена від вторинної. З 1 квітня, щоб скористатися вторинною медичною допомогою, потрібно буде мати направлення від лікаря. Тому всі, хто ще не підписав декларацію з лікарем, поспішайте, адже кількість місць обмежена, а професійні медики «нарозхват». Не позаздримо і культурі, адже вона також опиниться на власному фінансуванні.

Цікавими питаннями є земельні. Усі вони вирішуватимуться на сесіях. Але тепер 60% доходів ПДФО припадатиме на громаду, де зареєстрований той чи інший об’єкт. Тобто досить важливою стала юридична «прописка». Що стосується виборів, то в середньому на кожного тисячного жителя припадатиме один депутат, проте може бути й таке, що деякі села не матимуть своїх депутатів в ОТГ. Тому чим менша громада, тим більше шансів для населеного пункту мати своїх депутатів в ОТГ.

Висновок: Бродівська ОТГ – найбільша громада в нашому районі, єдина міська. Але тепер потрібно буде дбати не лише за місто, а й за навколишні села. А як показує практика, стратегія розвитку міста і села різняться. До прикладу, у місті потрібно новий фонтан, а в селі – нову територію для пасовища. У місті замінюють на дорогах бруківку, а в селі навіть не проведена каналізація. Тому, потрібно буде домовлятися і враховувати інтереси всіх.

Ясенівська ОТГ. Її немає ні на карті, ні в перспективному плані, але про неї всі говорять. Фейсбук просто таки «гуде» дискусіями щодо створення цієї громади. Та й на сесіях районного та обласного рівнів також про це говорилося не один раз. Здавалось би громаду почули, але ж ні: рішення і досі немає! Спершу території Ясенівської, Підгорецької та Пониквянської сільських рад вирішили приєднати до Заболотців і тим самим укрупнити цю ОТГ. Усі села забили на сполох і вирішили стати окремою громадою. Ну, окей! Хочете ОТГ – робіть. Виготовлення відповідних документів, проведення громадських слухань і інша канцелярська робота забрала багато часу. Термін добровільного об’єднання завершився, але Ясенівська ОТГ таки встигла вскочити в останній вагон. Поїзд рушив, та двері не зачинилися: рішення і досі немає.

Ми вирішили на власні очі подивитись чи потрібна Ясенову власна ОТГ і почути думку самих жителів. Без попередження прибуваємо у майбутній центр об’єднаної громади. Саме тут нещодавно відкрили дошкільну групу. Прямуємо до початкової школи. Сама школа зачинена на карантин, проте навіть так помітно, що в установі стоять нові пластикові вікна і двері. Краєм ока помічаємо школу для учнів середньої ланки та старших класів. Сюди з обласного бюджету було виділено кошти на перекриття даху. Як бачимо, частину вже оновили. На другу частину коштів в обласній раді не знайшлося: вирішили, що басейн у Бродах потрібніший, а ясенівським школярам нехай хоч на голову капає… Поруч знаходиться і дошкільний підрозділ. Нам пощастило: установа ще відчинена. Заходимо всередину і тішимось, що роботи на стадії завершення. Заклад фактично готовий на 100%. Але одне село – не показник. Навпроти Ясенова розташоване село Лучківці. Дорогою приємно вражені смітниками – тепер вулиці стануть чистішими. Поруч з народним домом бачимо ремонтні роботи.

Поруч – бібліотека. Заходимо й туди. Зустрічаємо тут відвідувачів, а отже місцева книгозбірня користується попитом. На вулиці помічаємо місцевих жителів. Не можемо не запитати до якої ОТГ хотіли б вони, щоб належало їх село. Відповідь очевидна. Усі опитані одноголосно за Ясенівську ОТГ. Та й справи тут ідуть чудово: бібліотека осучаснилась, у народному домі триває ремонт.

Неподалік бачимо красивий будиночок. Мешканці кажуть, що це садочок. Прямуємо туди. Директор закладу не чекала на приїзд телебачення, але гостинно проводить нам екскурсію. Заклад забезпечений комп’ютерною і побутовою технікою та меблями. Здивований не на жарт. На мить здалося, що знаходжуся в одному з Бродівських ДНЗ, а не в селі Лучківці. З приємними враженнями залишаємо майбутню Ясенівську ОТГ і сподіваємось, що вона таки буде. Висновок тут більш, ніж очевидний.

Олеська ОТГ. Схожа доля Олеської ОТГ з Ясенівською. Обидві були в перспективному плані, обох потім ліквідували, так і не давши змоги проіснувати бодай дня. І Ясенівська ОТГ, і Олеська мають свої замки – гордість Олеська та Підгірців. У них чимало спільного і перше, що їх об’єднує – це перспектива і незаслужена ліквідація. Чому ж так сталося, що громаду з центром у селищі, яке має перспективу хочуть штучно знищити, спілкуємось із депутатом Буської районної ради Валентиною Дудак.

«До нас, як до депутатів Буської районної ради звернулися мешканці громад Ожидова за сприяння у створенні ОТГ у складі Ожидова, Олеська і Кутів. Розпорядженням Кабінету Міністрів 19.07.2019 року щодо перспективного плану формування територій громад у Львівській області було передбачено Олеську ОТГ в складі Олеської, Кутівської, Ожидівської, Переволошнянської, Соколівської та Тур’янської сільських рад. Також була ініціативна група в селі Ожидів і було проведено громадське слухання: опитування серед мешканців Ожидова, в якому взяли участь 758 осіб, серед яких 551 особа висловилась за об’єднання з Олеською громадою. Натомість 207 осіб – за об’єднання з Буською громадою.

Через якісь відповідні відносини з головами страждають люди. І ось голова Ожидова сказала: «Ні! І все!». А в Буському районі було відповідно до розпорядження Буська, Красненська і Олеська ОТГ. Їх як було в перспективному плані Києва три, так є і зараз. Але у Львові ділять, рвуть, як тільки можуть, нас не слухають… Якби об’єднати Ожидів, Олесько і Кути, була би гарна перспективна громада. Ми б «розкрутилися», в нас й інвестор би з’явився. Просто треба хотіти, «закочувати рукави» і працювати, а не сидіти хто де… Олесько знає весь світ, тому що всі приїжджають до замку нашого, який є гордістю, але його треба теж «закочувати руки» і працювати. Адже бачите там через дорогу завалився дах на монастирі Капуцинів.

Дуже просили таки залишити Олеську ОТГ, як перспективну та самодостатню громаду, що буде «культурною перлиною» України. Є Олеський замок, який повинен об’єднувати навколо себе громади і не може бути десь там «на задвірках» через якісь власні амбіції окремих осіб чи керівників!», - наголошує Валентина Дудак.

Олесько – селище міського типу, проте через зміну позиції села Ожидів, воно стає не спроможним. Через непорозуміння з Ожидовом в Олеську почали розглядати різні варіанти. Куди тільки не звертались прихильники цієї ОТГ, проте все марно. Можливість об’єднатися Олеська із Заболотцями може врятувати ці дві громади. Заболотцівська ОТГ у свій час затягнула максимум субвенції у свою громаду, проте за новими мірками реформи, наразі є неплатоспроможною і єдиною у Львівській області, яку не «викинули» через це з перспективного плану, а дозволили укрупнитися. Хотіли це зробити з допомогою Пониковиці, але жителі цієї сільської ради сказали тверде «ні». Пониковицьку сільську раду віднесли до Бродівської ОТГ. Союз з Олеськом, звичайно, допоможе Заболотцівській ОТГ залишитися на карті. Але й Олесько від цього теж виграє, адже шанси отримати свого депутата в ОТГ зростають, а разом з тим і розвиток селища.

Висновок: Олеська ОТГ справді має право на існування, адже окрім усіх вищезгаданих переваг, є ще й позиція громади. Але людей у Львові знову чомусь не хочуть чути. На жаль, констатуємо факт: реформа – не для людей.

Лопатинська ОТГ. Нещодавні дискусії про приєднання Станіславчицької сільської ради до Лопатинської ОТГ завершилися. Станіславчик залишається Бродівським. Проте не всі жителі Станіславчика цьому раді. Деякі з них стверджують, що на заваді велика відстань до Бродів, тому краще було б віднести їх до Лопатина. Інші такої думки не поділяють. Звичайно ж, всім не догодиш. Більшість таки задоволені сьогоднішнім результатом. Та й Лопатинська ОТГ активно розвивається. Лишень створилася, а вже прославилась на всю Україну.

Поморянська ОТГ. Ця громада хоч ще й не створена, проте вже є у перспективному плані. І не дарма, адже перспективи тут хоч «греблю гати». Недарма це селище називають Золочівськими Карпатами. Але справа навіть не в природі. Вчасно залучені кошти на ремонт лікарні та придбання необхідного обладнання дозволило цьому медичному закладу стати кращим, ніж наша Бродівська ЦРЛ. Відремонтували також і народний дім. На черзі – Поморянський замок. І все це завдяки спільній роботі політиків різних партій, які не «гризуться» між собою, а дбають про народ і «по цеглині» розбудовують рідний край. Це успіх. Бродівським політикам явно варто повчитися.

Також поруч з нашою Бродівською ОТГ межуватимуть ще три. Це Радивилівська, Золочівська та Буська ОТГ. Усі вони міські. Перша з них вже створена і функціонує, друга взагалі може отримати районний центр, а третя навпаки – втратити статус міської. Як буде, покаже лише час, але бажаємо кожній з усіх цих десяти ОТГ знайти своє «місце під сонцем» і стати успішними громадами на теренах Львівщини.


Автор: Роман Єльчанінов, журналіст телеканалу «Броди online»
Читайте нас у Telegram. Підписуйтесь на наш канал "Броди Today"